Америка моїми очима

цегрін фото

Нещодавно Ірина Славова, учасниця нашої Спільноти ЦЕГРІН, повернулась зі США, де перебувала за програмою для України «Надання жінкам можливостей, щоб вони становилися лідерами». Давайте дізнаємось про її враження та досвід, який вона отримала.

Як Вам випала можливість стати учасником програми у США? Розкажіть, будь ласка, що це за програма?

Насправді, ця поїздка — подарунок долі! Я стала однією з п’яти учасниць проекту для України «Надання жінкам можливостей, щоб вони становилися лідерами». Організатори програми — Консорціум міжнародного розвитку Міссісіпі, спонсори — Державний департамент США, Бюро у справах освіти і культури, яке сприяє розвитку взаєморозуміння між США та іншими країнами завдяки саме таким програмам.

Програма була дуже насичена. За  три тижні ми відвідали п’ять штатів, провели близько 30 важливих зустрічей і познайомилися з понад 100 американцями. Програма передбачала багато нового. Ми ознайомилися з федеральною системою урядування в США, вивчили децентралізовану суть американского уряду й політики та їх вплив на жінок, що балотуються на виборчі посади на рівні федерації, штату та місцевому рівні.  Ознайомилися з програмами з пошуку та навчання жінок, що можуть балотуватися на різні виборчі посади. Відбулось дуже багато було зустрічей з успішними жінками-політиками. Вони ділилися досвідом своїх передвиборчих компаній, основних стратегій, які допомагали після перемоги на виборах створювати стабільні коаліції на різних рівнях та органах влади.  Також вивчали багато  різних способів, як уникати бар’єри, що виникають перед жінками, які починають займатися політикою.

 

Ви отримали колосальний досвід. Як Ви зможете застосувати його в Україні?

Це дійсно колосальний досвід. В першу чергу нові і потрібні знайомства: політики, різноманітні організації різних рівнів, представники яких відкриті, готові ділитися досвідом та співпрацювати.

Потім усі успішні кейси передвиборних компаній, праймеріз, фандрейзінг — це унікальний «скарб» знань, який можна не тільки застосувати у своїй політичній кар’єрі, а й розширити ці знання навколо. Ну і звичайно рівень життя, менталітет американців і найголовніше, наголошую — демократія і любов до своєї країни!!! Ось про що можна писати, говорити, ділитися і навчати! І ще у мене тепер є мрія сісти і написати, хоча б для себе, повний аналіз моєї поїздки і назвати таку «свою книжку» — «Америка моїми очима».

Чого нам, українцям як громадянам, варто перейняти в американців?

Як я вже сказала, Америка — це демократична країна, правова держава.

Дуже багато залежить від громадськості. Вони залучені практично до прийняття усіх рішень, беруть участь у всіх слуханнях, вони об’єднуються, якщо трапляється якась біда і вони повинні відстояти свої інтереси. Ми якраз стали учасниками акцій, коли батьки виходили під Капітолій з протестами (ми були у Флориді, коли сталася страшна трагедія в школі і розстріляли дітей. Батьки вимагали внести поправки до Конституції з питань володіння зброєю. Вони не просили заборонити, вони просили обмежити і посилити право придбання зброї.

Взагалі всюди на всіх рівнях влади ми чули про те, що влада належить громадськості. Ось один приклад. Місто у Флориді, Атлантик Біч. Маленьке місто на березі затоки океану. Дуже красиве і розвинене місто. 14 тис. населення. 4 депутата і мер. Бюджет 32 млн. $. Влада називає себе — «відкритим урядом під сонцем». Як вони кажуть, все управління містом в руках громади.

Є менеджер (найманець) по управлінню містом ( як помічник мера). В мерії працює 23 людини.

По усім виконавчим структурам — 150 чоловік. Що цікаво, більша кількість жінок. До речі, з 4 депутатів — 3 жінки. Це ще один успішний кейс, який показує, що жінка вміє керувати і в неї це виходить не гірше за чоловіків, а іноді й набагато краще!

З приводу жіночої солідарності взагалі окрема тема. Ви напевно знаєте, як буквально за кілька днів, жінки всієї Америки після висловлювань Трампа проти жінок, об’єдналися, організувалися і провели багатотисячний «Жіночий марш», який відбувся 21 січня у Вашингтоні. З різних штатів жінки об’єдналися заради спільної мети- використання політичної влади для формування соціальних змін.

Нам потрібно вчитися вміти об’єднуватися і відстоювати свої законні права! 

 

Ви коли-небудь вже були в США? Скільки штатів Ви встигли відвідати? Що Вас найбільше вразило чи запам’яталось по-особливому?

Ні, це моя перша, але сподіваюся не остання поїздка в США.

Як я вже сказала, ми відвідали п’ять штатів.  5 днів ми провели в столиці США -Вашингтоні, округ Колумбія. Відвідали в цей час довколишній штат Меріленд, парламент штату, який знаходиться в місті Анаполіс.

Потім у нас були внутрішні перельоти в штати Америки. Це Штат Кентуккі, Флорида, Колорадо,  Міннесота.  Нас, за програмою, знайомили абсолютно з різними штатами, різної економікою, різними законами, різним населенням, різним кліматом, щоб ми змогли за цей період побачити, наскільки різною може бути Америка.

США — це федеративна держава і кожен з 50-ти штатів має свої конституцію і законодавчі органи. Виконавча влада належить губернаторові. Він забезпечує виконання законів і здійснює контроль за діяльністю адміністративного апарату.

Що мене найбільше вражає в Американських політиках — ніякого пафосу та снобізму. Всі зовні прості люди, відкриті і чемні.

Ми провели багато зустрічей з політиками різних рівнів, але запам’яталося  місто Джексонвілл, Штат Флорида.

Це молоде місто, багато нового будівництва , його територія становить площу Нью-Йорка і Лос-Анжелеса разом узятих. Населення 868 тис. Бюджет міста 1,2 млрд. $.

Про мерію: 19 депутатів; мер з командою — виконавча гілка, яка не має  права голосу. Анна Брош, з якою у нас була зустріч, вибрана депутатами президентом міськради (як у нас секретар). Вона призначає голів комітетів (у нас комісії) та їх замісників. Всі депутати отримують зарплату. Помічники депутатів також. Кожна 1 та 4 вівторки місяця проходить сесія. Між ними засідання комітетів (ми були запрошені на таке засідання). Що цікаво, ВСІ рішення, за які голосують депутати, проходять через громаду декількома способами (змі, інтернет, громада приходить на засідання, записуючись виступає з тих чи інших питань). Навіть існує Відділ Етики та Генеральний інспектор, які контролюють депутатів, щоб ніхто не обговорював проекти рішень «кулуарно». Якщо такі випадки відбуваються, то йде розслідування і справу передають прокурору (якого до речі теж вибрала громада). Щоб Ви розуміли, в Америці практично на ВСІ посади, які оплачуються за податки громади, вибираються самою громадою на справжніх виборах. Тому в Америці завжди проходять якісні вибори.

Ще шо цікаво. Депутати ніколи не звітують. Відсутні дні, коли депутат приймає виборців. Громада записується або на прийом до депутата через мерію, і мерія запрошує депутата, або записується на засідання комітету, як я вже розказувала. В мерії працює 70 чоловік. В сесійній залі всі депутати сидять в президії і перед усією громадою приймають рішення (голосують).

Також дуже вразила  судова система США, про яку, як про  єдину  говорити не можна, оскільки вона складається з федеральної, де Президент довічно призначає суддів, та суди штатів, де суддів обирають на виборах жителі міст (як у нас на виборах депутатів), та закони в кожному штаті можуть бути різні.

Трохи про судочинство в штаті Кентуккі. Суддів в окружний суд вибирають на 8 років. На передвиборчу компанію суддя Анджела, яка з нами спілкувалася, витратила близько 130 тис $. В Америці це відкрита інформація, тому що на будь-які вибори кандидати (на будь-якому рівні) займаються фандрейзингом та відкрито звітують за гроші на передвиборчу компанію. У передвиборній гонці беруть участь ще 2 кандидати. Анджела вже другий термін здобуває перемогу і на цій посаді вже 15 років. До цього вона працювала районним суддею, а ще раніше приватним юристом. Для того щоб стати суддею будь-якого рівня, потрібно обов’язково пропрацювати юристом 10 років. Такі правила. У рік суддя Анджела розглядає 12-17 справ.

У штаті смертна кара (страта) не скасована, але за всю роботи Анджели не було жодного такого покарання. Взагалі штат останнім часом намагається гуманно ставитися до обвинуваченого. Зараз намагаються більше розібратися в суті злочину, в причинах його виникнення, для цього успішно в штаті діє технологія альтернативного врегулювання спорів — медіація.

Якщо все таки є справа, в якому можливе покарання смертна кара, то присяжних відбирають за особливими вимогами. Вибори присяжних проходять відкрито, присяжні за час процесу не мають права спілкуватися ні з ким, окрім, як між собою. Якщо злочин особливого ступеню, то присяжні живуть в готелі, за ними завжди приставлена охорона. До речі, у суддів також є охорона. У штаті існує система звільнення під заставу, але якщо злочин дуже серйозний, то застава дуже велика і її не можуть заплатити.

Судова система – це, звичайно, «не мій коник». Знаю, що мої друзі юристи і знайомі судді ставили б більше запитань, але я що змогла дізнатися, то дізналася. А взагалі, дуже вразила відкритість судді. Це дійсно підкуповує. Адже як сказала пані Анджела: «Мене вибрали і для мене велика честь відстояти чесно право моїх виборців!»

Я зайвий раз хочу подякувати преставникам програми Державного Департаменту США,  які нам дали можливість зсередини подивитися країну, ознайомитися з її управлінням, а також розповісти про Україну. Тому що, на превеликий жаль, в Америці ще плутають Україну з Росією і мало про нас знають.

 

Приєднуйтесь до нас, та отримуйте на Ваш е-mail найцікавіші новини нашого сайту!
Share to Facebook
Share to Google Plus

Залишити коментар

Ви маєте бути авторизовані, щоб розмістити коментар.