Рефлексія після інавгурації Президента України 20 травня 2019 року

Рефлексія після інавгурації Президента України 20 травня 2019 року

Сьогодні, 20 травня 2019 року, переглядаючи трансляцію чергової інавгурації Президента прийшов до простого висновку: Я гордий бути УКРАЇНЦЕМ! Логічне запитання від сторонніх: «Чому саме зараз?».

За своє життя у Незалежній Україні Я мав можливість брати участь та споглядати за всіма президентським кампаніями від 1991 року по 2019 рік. Всі ці події якось по-особливому запам’яталися через якісь особливі моменти.

1994 рік – змагання у другому турі між двома колишніми комуністами, перемога Кучми зафіксувала на десятиліття вперед поділ країни по лінії схід-захід.

1999 рік – для перемоги використали вбивства політичних конкурентів, залякування виборців поверненням комуністичного режиму. Вперше перемогу здобув діючий глава держави через переобрання у другому турі.

2004 рік – перемога після третього туру, Помаранчевий Майдан, а перед тим втручання у виборчі процедури з боку президентської адміністрації на чолі якої був Віктор Медведчук, спроба сфальшувати результати голосування, проміжний сервер ЦВК, «ківалов-підрахуй», «каруселі» на виборчих дільницях. 

2010 рік – неймовірне падіння рейтингу діючого Президента та неспроможність домовитися між собою колишнім соратникам Ющенко і Тимошенко, демократична перемога кандидата-злочинця, який скінчив утікачем.

2014 рік – президентські вибори ще з тривогою та сум’яттям, з величезним тягарем жертв Небесної Сотні та неймовірним бажанням жити по-новому! Блискавична перемога у першому турі, точні екзит-поли, втома від політичної боротьби та бажання швидких і радикальних змін .

Хочу відмітити п’ять з половиною пунктів, чим мені запам’яталися президентські вибори 2019 року.

1.  Вибори відбулися без силового протистояння, у чесній боротьбі.

2.  Передача влади пройшла у кращих європейських традиціях - наступного дня після оголошення попередніх результатів діючий Президент привітав кандидата-переможця.

3.  Державні органи – збройні сили, правоохоронці, виборчі комісії, особливо ЦВК, Конституційний суд країни спрацювали. 

4.  Громадяни – відповідальні, скористалися правом голосу понад 18 млн. українців, формування виборчих комісій без жодних зривів, а це важка праця, хто спробував – знає.

5. Інавгурація продемонструвала дуже гарну, насичену, калоритну, автентичну, нашу традицію, окремі елементи якої  – Пересопницька  Євангелія 16 століття, Державний Гімн України походженням з 1862 року, Духовний Гімн України – молитва за Україну написаний у 1885 році, а ще символи Головної влади в країні – булава та печатка з часів Гетьманів та Великих Князів.

5,5 Переможець перегонів, вже діючий Президент – Володимир Зеленський, по-доброму здивував, вразив, та викликав неймовірні відчуття своєю поведінкою та самою промовою під час інавгурації. Для мене він чомусь став символом нашого покоління, народжених у 70-х двадцятого століття. Покоління, що наче опинилося між минулим та майбутнім тепер має шанс поєднати країну.

Замість висновку! МИ УКРАЇНЦІ стали іншими, і не треба соромитися в цьому зізнатися, слід повірити і від цього стати сильнішими щоб могти робити наступні великі кроки або просто будувати КРАЇНУ в якій хочеться жити та яку хочемо передати дітям. 

Я УКРАЇНЕЦЬ, і цим пишаюся!

Віталій ЗАГАЙНИЙ,

ЛУЦЬК-ЛЬВІВ-КИЇВ


Коментарі

Додати свій коментар

Авторизація

Забули пароль?

Назад