Плани Кремля. Янукович повертається, це можливо...?

Статтю підготував учасник “Гільдії експертів" - Олексій Буряченко, експерт з питань:

- Ефективної взаємодії NGO та місцевих лідерів з органами державної влади та місцевого самоврядування в умовах децентралізації;
- Проведення виборчої кампанії "Від А до Я";
- Кращого регулювання державної політики: аналіз та механізми впровадження;
- Практичних механізмів ефективного створення та функціонування ОТГ в Україні (замовники: органи влади та місцевого самоврядування);
- Впровадження та реалізація реформи Громадського здоров'я в Україні;
- Формування бажаного іміджу та репутації політичних патрій та окремих політиків.

6 лютого 2019 року в Москві (і це важливо) відбулась чергова прес-конференція біглого президента України В.Януковича.

У цій статті ми спробуємо дати відповіді на цілий ряд важливих запитань, накштал:


  • Чому ця прес-конференція відбулась саме зараз?

  • Що і кому хотів донести В.Янукович у своєму посланні?
  • Які його можливі подальші дії?

Перед тим як давати відповіді на ці запитання необхідно чітко розуміти, що В.Янукович наразі на 100% залежна людина від волі Кремля і сказав він рівно те, що йому підготували російські пропагандисти, адже не дарма він так уважно заглядав у свій «темник» під час виступу.

Я умисно відходжу від оцінки емоційної складової виступу В.Януковича та від ставлення до персони самого В.Януковича і пропоную те ж саме зробити читачу, адже це заважає об’єктивно оцінювати дану, без перебільшення, медіа-подію. 

Для початку потрібно відзначити майданчик прес-конференції – це Москва, а не Ростов і традиційно штучно зрежисований ажіотаж зі сторони ЗМІ.
 Отже російським пропагандистам потрібна була «смачна» картинка та максимальний розголос. Для створення ефекту відсутності режисури виступу В.Януковича та його питань-відповідей «кишенькових» російських ЗМІ дали навіть можливість задати питання проукраїнському журналісту Роману Цимбалюку, як виявилось, на картинку це суттєво не вплинуло, сценарій він не зламав.

Нагадаю, що дана прес-конференція, згідно публічної заяви адвоката В.Януковича (О.Горошинського), мала бути присвячена реакції на заочне винесення вироку самому В.Януковичу судом, який відбувся 24 січня 2019 року (обвинувачення у державній зраді). Але тепер уже зрозуміло, що це був лише привід.

Якщо переходити до аналізу самої прес-конференції В.Януковича то перш за все необхідно визначитись для якої аудиторії було це «високотехнологічне шоу».
На моє переконання інформація з «темників» пропагандистів Кремля була розрахована на такі аудиторії:

  • Громадяни РФ. 

 Так, ще раз акцентую увагу, що у риториці В.Януковича були задіяні абсолютно ВСІ пропагандистські штампи сучасної російської кон’юктури – це і «питання Криму», громадянська війна на Донбасі, державний переворот і багато іншого. 
Це ще одна можливість сказати Кремлю своєму народу чужими вустами про велич Росії та недолугість «Молодшого брата», або просто «Малоросії».

Зі слів самого В.Януковича, революція – це погано. Революція 2004 та 2014 відкинули розвиток України на багато років і принесли за собою тільки хаос, бідність і руйнування!
Для «зазомбованих» телебаченням громадян РФ – це чіткий посил про те, що РЕВОЛЮЦІЯ – ЦЕ ЗЛО і це зло неминуче призведе до зубожіння та хаосу!
Влада РФ природно турбується про своє самозбереження та різними шляхами намагається впливати на свідомість своїх громадян.
Консервація «Путінізму» -- продукується майже як релігія та єдина панацея від усіх бід та негараздів.

Наступна категорія - громадяни України.
 Цю категорію потрібно також додатково градувати на громадян України, які проживають на території України, в тому числі на окупованій території, та, які вимушено проживають в РФ (втікачі, соратники В.Януковича).
Для першої категорії В.Янукович намагався нагадати ті часи коли Донбас був процвітаючим регіоном України (В.Янукович певний час очолював Донецьку ОДА), а про силу та впливовість «донецьких» ходили легенди… 
Для другої категорії він дав чіткий посил, який читався між рядків, – я маю твердий намір повертатись в українську політику і, що важливо, готовий очолити також їх повернення на батьківщину!

Без сумніву, усі тези та натяки у виступі В.Януковича були чітко прописані та зрежисовані пропагандистами Кремля, але навіщо саме зараз?

Відповідь на це запитання знаходиться на поверхні. Якщо згадати про запропонований план В.Медведчука, без сумніву, погоджений з Путіним, про створення на території Донбасу автономії з окремим статусом, усе стає на своє місця.
Скоріш за все, Кремль буде неформально, але наполегливо вводити В.Януковича в процес перемовин по обміну військовополоненими, але «подати» таку ініціативу обов’язково має, що важливо публічно, українська сторона. Так само-собою буде вибудовуватись позитивний шлях реінтеграції В.Януковича в українську політику.
Зрозуміло, що при чинній владі такої ініціативи ніколи не буде, тому ми маємо розуміти ці кроки Кремля, як підгрунття для майбутніх перемовин. Перемовини ці РФ планує вести уже з новою, більш лояльною до Кремля, владою.

Ну а план приблизно такий:

– виконання Мінських домовленостей;
– введення миротворчої місії ООН та ОБСЄ (для легітимізації виборів);
– внесення відповідних змін в Конституцію про створення автономії на Донбасі;
– проведення виборів в автономії.

А от на вибори в автономії і готують В.Януковича та «його команду».

Тим самим, Кремль легалізує зручний собі формат подальших взаємовідносин з Україною та зможе, абсолютно законно, мати вплив не тільки на територію окупованого Донбасу (запропонованої автономії), а і на всю зовнішню та внутрішню політику держави через представництво «своїх» в законодавчому та виконавчих органах влади.

Тепер пропоную спробувати дати собі відповідь на декілька запитань:

Чи витрачає РФ свої ресурси для здійснення контролю над окупованими територіями?
Чи є окупований Донбас для РФ фінансовим тягарем на фоні економічних та персональних санкцій Заходу?
Чи потрібен РФ окупований Донбас у сьогоднішньому стані?

Мені здається відповіді очевидні.

Сьогоднішня влада в Кремлі ставить собі за мету розіграти модель безпрограшної шахової комбінації при якій РФ підтвердить своє реноме всесвітнього миротворця – з одного боку, а з іншого, перекладе фінансовий тягар відновлення Донбасу на плечі України, при цьому отримавши постійний, а найголовніше легітимний та міжнародно-визнаний, майданчик для дестабілізації України.
 
Резюмуючи – Кремлю потрібна легітимна зона дестабілізації в Україні, так-звана точка входу «русского мира» за кошти самих українців.

 Питання щодо «ефекту» від критики чинного Президента України зі сторони В.Януковича залишу відкритим, оскільки є декілька абсолютно діаметральних експертних думок з цього приводу.
З одного боку абсолютно природною є антипатія В.Януковича до чинного Президента України (кандидата в президенти), а з іншого, як зазначив, на своїй сторінці в Facebook, Тарас Березовець: – «Лучшей агитации за нынешнюю украинскую власть, чем выпустить в эфир Януковича, и быть не может. Кремль явно потерял связь с реальностью. Чем больше давать слово Януковичу, тем хуже Кремлю. Каждый выпад Януковича в сторону Киева - это +1% в копилку Порошенко». 

Думати і вирішувати, як завжди, тільки Вам.


Коментарі

Додати свій коментар

Авторизація

Забули пароль?

Назад